Поліклінічне об`єднання м. Кіровограда

 

ПОРЯДОК диспансеризації населення

Наказ Міністерства охорони здоров’я України 27.08.2010 №728



1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Подальший розвиток та удосконалення профілактичного напрямку галузі охорони здоров’я, який спрямований на попередження захворювань, охорону та зміцнення здоров’я кожного громадянина України, в значній мірі залежить від успішності проведення диспансеризації населення.

Беручи до уваги, що стратегією розвитку вітчизняної охорони здоров’я передбачено запровадження обов’язкового державного медичного страхування, диспансеризація населення стане передумовою до переходу на медичне страхування.

Профілактичний напрямок галузі охорони здоров’я включає низку заходів, зокрема:

санітарних та протиепідемічних (оздоровлення середовища життєдіяльності людини; здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду; визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань; вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров’я населення);

формування здорового способу життя, розвиток фізичної культури та спорту.

Профілактика захворювань передбачає здійснення спільних профілактичних заходів багатьма центральними органами виконавчої влади та відомствами, громадськими організаціями, розширення наукових досліджень, спрямованих на попередження та зниження рівня захворюваності та поширеності хвороб, збереження та укріплення здоров’я населення.

Профілактичні заходи, насамперед, мають бути спрямовані на боротьбу з найбільш розповсюдженими та небезпечними захворюваннями, насамперед серцево-судинними, онкологічними, хворобами ендокринної системи, органів дихання тощо.

Діяльність органів та закладів охорони здоров’я має носити комплексний характер та включати широкий спектр заходів, що передбачають попередження та своєчасне виявлення захворювань, оздоровлення та лікування хворих, динамічне спостереження за станом здоров’я населення.

Особлива увага має приділятися попередженню захворювань, охороні здоров’я дітей та матерів.

Для здійснення диспансеризації населення необхідно наступне:

мобілізація та раціональне використання кадрових та матеріально-технічних ресурсів закладів охорони здоров’я;

проведення наукових досліджень з питань диспансеризації населення;

розроблення єдиної уніфікованої інформаційної системи обліку диспансеризації населення;

посилення роботи по формуванню здорового способу життя.

 

2. МЕТА ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

 

Основною метою диспансеризації населення є:

здійснення комплексу заходів, спрямованих на формування, збереження та укріплення здоров’я населення,

попередження розвитку захворювань;

зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення;

збільшення активного довголіття.

Диспансеризація включає:

щорічний медичний огляд населення з проведенням визначеного обсягу лабораторних та інструментальних обстежень;

додаткове обстеження осіб, які цього потребують;

виявлення осіб з факторами ризику, що спричиняють виникнення та розвиток захворювань;

своєчасне виявлення захворювань;

розробка та проведення комплексу необхідних медичних та соціальних заходів, динамічного спостереження за станом здоров’я населення.

Диспансеризація проводиться закладами охорони здоров’я за участю вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, наукових установ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, відомств, установ та організацій.

Територіальні органи охорони здоров’я або визначені ними заклади організовують бригади спеціалістів із закладів охорони здоров’я обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим, міського – у містах Києві та Севастополі) підпорядкування, вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, наукових установ для диспансерного огляду дорослого та дитячого населення у районах та містах відповідної адміністративній території, насамперед у сільських населених пунктах, які мають проблеми кадрового та матеріально-технічного забезпечення диспансеризації. Зазначені бригади спеціалістів забезпечуються необхідними медичним обладнанням та транспортними засобами.

Під час проведення диспансеризації населення необхідно передбачити:

постійне підвищення рівня та якості щорічних медичних оглядів та диспансерного спостереження за станом здоров’я населення з проведенням необхідного обсягу обстежень;

удосконалення технічного забезпечення щорічних медичних оглядів та диспансерного спостереження;

забезпечення обліку проведених обстежень та оздоровчих заходів на кожного пацієнта.

 

3. УПРАВЛІННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

 

Управління та планування диспансеризації населення здійснюють органи та заклади охорони здоров’я.

Персональна відповідальність за проведення цієї роботи покладається на керівників органів та закладів охорони здоров’я.

Організаційний супровід та облік диспансеризації здійснюють органи або заклади охорони здоров’я, які визначені відповідальними за стан надання медичної допомоги населенню на відповідній адміністративній території.

Планування заходів з організації диспансеризації здійснюється дільничними лікарями (лікарями загальної практики – сімейної медицини, далі - ЗПСМ).

З цієї метою здійснюється персоніфікований облік усього населення, яке проживає на території обслуговування дільничного лікаря (лікаря ЗПСМ) або яке приписалось до нього.

Після проведення персоніфікованого обліку населення, яке підлягає диспансеризації, здійснюється розподіл контингентів по групах:

діти першого та другого року життя;

діти дошкільного віку від 3 до 6-7 років (в організованих колективах) та діти, які не відвідують дошкільні заклади;

школярі віком до 15 років;

підлітки 15-17 років;

дорослі.

При проведенні диспансеризації дорослого населення у першу чергу планується проведення профілактичних оглядів таких категорій населення:

ветеранів ВВВ та прирівняних до них категорій;

осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі;

студентів вищих навчальних закладів та інших категорій населення, що не увійшли до цього переліку.

При диспансеризації населення зберігаються періодичні профілактичні огляди (проводяться в установленому порядку) окремих груп населення (працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі; працівників харчових, лікувально-профілактичних, дитячих дошкільних та інших закладів) з одночасним обов’язковим проведенням обсягу обстежень, передбаченим цим наказом.

При проведенні щорічної диспансеризації осіб, які підлягають періодичним оглядам, необхідно сумістити строки їх проведення та розширити програму обстежень, обов’язкову для всього населення, за рахунок спеціальних обстежень та за участі лікарів спеціалістів.

З урахуванням запланованих контингентів населення, які підлягають диспансеризації у поточному році, складаються графіки оглядів.

3.1. Проведення диспансеризації дітей віком до 18 років.

Дільничний педіатр (лікар– лікар ЗПСМ) оглядає дітей щорічно. Діти перших трьох років життя оглядаються дільничним педіатром (лікарем ЗПСМ) диференційовано, частота оглядів залежить від віку та стану здоров’я дитини при народженні.

Дільничний педіатр (лікар ЗПСМ) та молодший спеціаліст з вищою медичною освітою при проведенні профілактичних оглядів використовують скринінг-програми для визначення контингентів дітей, які підлягають оглядам лікарями спеціалістами.

У разі відсутності у закладах охорони здоров’я відповідної адміністративної території лікарів спеціалістів з патології дитячого віку, огляди дітей у декретовані строки здійснюють лікарі спеціалісти, які надають медичну допомогу дорослому населенню (у разі наявності відповідних документів).

Лікар стоматолог щорічно здійснює дітям санацію після попереднього огляду зубів та ротової порожнини.

Молодший спеціаліст з вищою медичною освітою проводить:

скринінг тести;

антропометричні вимірювання;

попередню оцінку фізичного та нервово-психічного розвитку дитини;

вимірювання гостроти слуху;

вимірювання гостроти зору;

туберкулінові проби.

3.2. Проведення диспансеризації дорослого населення.

При щорічних оглядах проводиться:

збір анамнестичних даних відповідно до Анамнестичної анкети, затвердженої цим наказом;

антропометричні вимірювання (ріст, вага);

вимірювання артеріального тиску;

пальпація молочних залоз, гінекологічний огляд жінок з 18 років ( при відсутності патології – 1 раз на 3 роки), у дівчат з 15 років (за їх поінформованою згодою) - пальцьове ректальне або бімануальне обстеження;

вимірювання гостроти слуху;

вимірювання гостроти зору;

аналіз крові (вимірювання ШЗЕ, гемоглобіну, лейкоцитів, цукру, холестерину);

аналіз сечі на білок;

ЕКГ (з 15 років – щороку);

вимірювання внутриочного тиску (після 40 років);

рентгенологічне обстеження органів грудної клітини – 1 раз на 2 роки;

маммографія жінкам (з 40 років – 1 раз на 2 роки);

УЗД простати чоловікам (з 40 років – 1 раз на 2 роки);

пальцьове обстеження прямої кишки (з 30 років);

пневмотахометрія;

огляд дільничним лікарем (лікарем ЗПСМ);

огляд лікарями спеціалістами за показами.

Зазначений обсяг обстежень при диспансеризації населення є обов’язковим.

Адміністративні території та заклади охорони здоров’я, які мають достатні матеріально-технічні та кадрові ресурси, можуть проводити щорічні диспансерні огляди населення із залученням більш широкого кола спеціалістів та більшим обсягом лабораторних та інструментальних обстежень.

По мірі впровадження сучасних медичних технологій та методів диспансеризації обсяги обов’язкового обстеження населення при диспансеризації будуть розширені.

 

4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

 

Диспансеризація населення проводиться виключно у відповідності до обов’язкового обсягу досліджень, визначених Порядком.

Територіальні органи охорони здоров’я:

розробляють загальний план диспансеризації населення на відповідній адміністративній території;

розраховують та забезпечують потребу у кадрах, додатковому технічному оснащенні, реактивах тощо;

організовують підготовку необхідної кількості бланків облікової документації;

уточнюють чисельність населення, яке підлягає диспансеризації;

забезпечують участь усіх закладів охорони здоров’я, клінік та кафедр вищих медичних навчальних закладів усіх рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти у проведенні диспансеризації, додатковому обстеженні осіб, які цього потребують, диспансерному спостереженні за хворими та особами з факторами ризику, у тому числі для диспансерного обстеження дорослих та дітей віком до 18 років районів (насамперед сільських) та міст з проблемами кадрового та матеріально-технічного забезпечення диспансеризації;

забезпечують бригади необхідним обладнанням та транспортними засобами;

спільно із засобами масової інформації, центрами здоров’я забезпечують населення доступною інформацією щодо мети, завдань та порядку проведення диспансеризації населення.

4.1. Організація роботи з диспансеризації дитячого віком до 18 років.

Керівники закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу дітям на відповідній адміністративній території:

планують обсяг робіт по диспансеризації;

складають графіки огляду дітей у закладах охорони здоров’я, дошкільних закладах, будинках дитини, загальноосвітніх закладах, школах – інтернатах тощо;

узгоджують графіки огляду дітей із адміністраціями зазначених закладів;

здійснюють підготовку відповідних приміщень у зазначених закладах для проведення оглядів;

організовують планову санітарно-просвітню роботу з батьками (опікунами) щодо мети та завдань щорічної диспансеризації дітей.

Дільничні педіатри (лікарі ЗПСМ):

організовують щорічний персоніфікований облік дітей по віку, місцю проживання або навчання, місцю медичного спостереження;

складають графіки огляду дітей;

здійснюють санітарно-просвітню роботу з батьками (опікунами) щодо мети та завдань диспансеризації дітей.

Дільничні молодші спеціалісті з вищою медичною освітою (молодші спеціалісті з вищою медичною освітою за спеціальністю ЗПСМ):

під контролем дільничного педіатра (лікаря ЗПСМ) складають списки дітей з урахуванням віку, місця виховання, навчання (сім’я, дошкільний заклад, школа тощо), місця медичного спостереження;

проводять санітарно-просвітню роботу з батьками (опікунами) щодо необхідності диспансеризації дітей;

запрошують дітей визначених категорій на огляди відповідно до укладеного графіку.

Молодші спеціалісті з вищою медичною освітою дитячого дошкільного закладу, школи тощо:

під контролем лікаря складають списки дітей;

готують необхідні для огляду приміщення та медичне обладнання;

інформують батьків (опікунів) щодо графіку проведення диспансеризації.

Профілактичні огляди дітей, які не відвідують дитячі дошкільні заклади, здійснюються в умовах дитячих закладів охорони здоров’я.

Профілактичний огляд дітей, які відвідують дошкільні заклади, а також школярів, здійснюється лікарями спеціалістами дитячих закладів охорони здоров’я по місцю виховання (навчання) дитини або в умовах дитячого закладу охорони здоров’я.

Плановий огляд дітей дільничним педіатром (лікарем ЗПСМ) або лікарями інших спеціальностей включає:

дослідження стану здоров’я здоров’я дитини;

комплексну оцінку стану здоров’я з визначенням групи здоров’я;

призначення профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів.

Дані огляду дитини заносяться до історії розвитку дитини (форма 112/о) та медичної карти дитини (форма 026/о).

При виявленні відхилень з боку окремих органів та тканин та при невизначеному діагнозі призначаються додаткові консультації лікарів спеціалістів та додаткові лабораторні та функціонально-діагностичні обстеження.

Після визначення групи здоров’я в залежності від захворювання або відхилення у стані здоров’я призначаються лікувально-оздоровчі заходи, включаючи, у разі потреби, стаціонарне, санаторне лікування та відновлювальну терапію в амбулаторних умовах.

4.2. Організація роботи з диспансеризації дорослого населення.

Керівники закладів охорони здоров’я на відповідній адміністративній території:

забезпечують роботу закладів (підрозділів закладів) охорони здоров’я, що надають первинну медико-санітарну допомогу (далі – ПМСД) населенню:

забезпечують організацію обліку населення на відповідній адміністративній території або контингенту, прикріпленого до відомчого або іншого закладу;

визначають обсяги робіт по диспансеризації населення з урахуванням специфіки контингенту (вік, стать, соціальний, професійний рівень), наявності промислових підприємств, організацій та установ, навчальних закладів на території обслуговування тощо;

визначають потребу у необхідному додатковому медичному обладнанні, матеріалах, реактивах, кількості бланків для проведення диспансеризації населення;

розробляють графіки роботи лікарів, молодших спеціалістів з вищою медичною освітою, лікувально-діагностичних служб з метою забезпечення проведення диспансерних оглядів у прийнятний для працюючих час з використанням часу увечері та на вихідних;

проводять інструктивно-методичні наради з організаційних питань здійснення диспансеризації населення з працівниками закладів охорони здоров’я;

забезпечують населення доступною інформацією щодо мети, завдань, місця та порядку проведення оглядів із зазначенням кабінетів та часу їх роботи;

використовують різноманітні форми для проведення диспансеризації населення: самостійні звернення населення до закладів охорони здоров’я (за виключенням звернень при захворюваннях в гострому періоді), активні виклики осіб для щорічного диспансерного огляду, відвідування на дому хронічних хворих та осіб похилого віку, виклики бригад.

Керівники закладів охорони здоров’я, які обслуговують підприємства (установи) промисловості, будівництва, транспорту тощо узгоджують плани графіки оглядів з адміністрацією підприємств (установ) та профспілками.

Провідна роль в здійсненні диспансеризації населення належить дільничному лікарю (лікарю ЗПСМ).

Дільничні лікарі (лікарі ЗПСМ) під керівництвом закладів охорони здоров’я:

організовують щорічний персоніфікований облік населення на території обслуговування або прикріпленого контингенту з урахуванням місця його медичного спостереження (заклад охорони здоров’я на території обслуговування, на місці роботи, у тому числі у закладах відомчого підпорядкування, тощо);

визначають обсяг роботи;

планують послідовність та беруть участь у проведенні профілактичних оглядів населення;

координують роботу усіх спеціалістів та служб по диспансеризації населення;

проводять лікувально-оздоровчі заходи населенню за індивідуальними планами;

проводять динамічне спостереження за особами, які потребують диспансерного спостереження;

проводять роз’яснювальну роботу щодо мети та завдань диспансеризації.

Лікарі терапевти у закладах охорони здоров’я, що забезпечують медичною допомогою установи промисловості, транспорту тощо, здійснюють роботу по диспансеризації прикріплених контингентів у тому ж обсязі, що і дільничні лікарі (лікарі ЗПСМ). Окрім того, з урахуванням особливостей виробництва, характеру професійних чинників опрацьовують річні та місячні плани диспансеризації, об’єднуючи їх з проведення періодичних профілактичних оглядів, уточнюють обов’язковий обсяг обстежень.

Лікарі інших спеціальностей:

беруть участь у проведенні диспансеризації дорослого населення за показами у відповідності до Порядку та чинного законодавства;

здійснюють динамічне спостереження за особами з виявленою патологією (відповідно до спеціальності);

проводять лікувально-оздоровчі заходи для хворих та осіб з факторами ризику.

Молодші спеціалісти з вищою медичною освітою:

здійснюють облік та реєстрацію населення на території обслуговування або прикріпленого контингенту;

уточнюють списки населення на території обслуговування або прикріпленого контингенту у комунальних службах або шляхом відвідування населення вдома;

проводять з населенням роз’яснювальну роботу щодо необхідності диспансеризації населення;

узгоджують з лікарем строки проведення оглядів;

забезпечують явку осіб відповідно до узгоджених графіків;

забезпечують виконання комплексу лікувально-оздоровчих заходів.

Дані огляду (у поточному році), проведених в обсягах, передбачених цим Порядком, та оцінка стану здоров’я незалежно від того, де проводився огляд (у закладах первинного рівня надання медичної допомоги, в стаціонарних умовах або іншому закладі охорони здоров’я) мають бути враховані та не дублюватися при диспансеризації. Після проведення чергового періодичного огляду, доповненого обов’язковими при щорічній диспансеризації обстеженнями, результати заносяться до «Карти обліку диспансеризації» та передаються до закладу охорони здоров’я за місцем проживання пацієнта.

 

5. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ

ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ

 

На осіб, які вперше звернулися до закладу охорони здоров’я (окрім звернень з приводу гострих захворювань) та на осіб, запрошених на диспансеризацію, у реєстратурі підбирається медична карта амбулаторного хворого (форма 025/о), яка передається дільничному лікарю (лікарю ЗПСМ).

У закладах (підрозділах закладів) ПМСД:

заповнюється Анамнестична анкета, затверджена цим наказом;

здійснюється рівномірний розподіл осіб, які підлягають диспансеризації, по кабінетах у відповідності до Порядку;

направлення, у разі потреби, на консультацію та обстеження до інших закладів охорони здоров’я.

По закінченню обстеження молодші спеціалісти з вищою медичною освітою закладів (підрозділів закладів) ПМСД отримують від діагностичних служб та лікарів спеціалістів висновки обстежень і передають їх дільничному терапевту (лікарю ЗПСМ).

Дільничні лікарі (лікарі ЗПСМ) здійснюють огляд, визначають, у разі потреби, необхідні додаткові обсяги обстежень та консультації лікарів спеціалістів, визначають групу диспансерного нагляду.

За результатами диспансеризації та додаткового обстеження та консультацій визначають такі контингенти:

1) здорові (Д I) – особи, які не пред’являють жодних скарг, в анамнезі та огляді яких не виявлено хронічних захворювань або порушень функції окремих органів та тканин. Серед них виділяють категорію осіб з «граничними станами», які потребують спостереження (виявлені незначні відхилення від визначених меж норми у величинах артеріального тиску та інших фізіологічних характеристик, які не впливають на функціональну діяльність організму);

2) практично здорові (Д II) – особи, які мають в анамнезі гостре або хронічне захворювання, але не мають загострень протягом декілька років;

3) хворі, які потребують лікування (Д III), -

особи з компенсованим перебігом захворювання, рідкими загостреннями, нетривалою втратою працездатності;

особи з субкомпенсованим перебігом захворювання, частою та  тривалою втратою працездатності;

особи з декомпенсованим перебігом захворювання, стійкими патологічними порушеннями, що призводять до стійкої втрати працездатності.

У кожній групі слід враховувати осіб з факторами ризику виникнення захворювань (виробничого, побутового, генетичного характеру).

Здорові та практично здорові особи передаються для обліку та спостереження до закладів (підрозділів закладів) ПМСД (1 раз на рік). Хворі підлягають спільному динамічному спостереженню у дільничних лікарів (лікарів ЗПСМ) та лікарів спеціалістів відповідного профілю (спостереження за схемою відповідного захворювання).

У здійсненні диспансеризації населення провідним є дільничний лікар (лікар ЗПСМ), до обов’язків яких входить:

безпосереднє здійснення обліку населення та його оглядів;

забезпечення взаємозв’язку та послідовності у роботі з лікарями спеціалістами;

розподіл населення на групи диспансерного спостереження;

відбір хворих, які підлягають диспансерному спостереженню;

забезпечення проведення усіх необхідних діагностичних та лікувально-оздоровчих заходів;

направлення на госпіталізацію та санаторно-курортне лікування;

надання рекомендацій та здійснення контролю за дотриманням режиму праці, відпочинку, харчування тощо.

В умовах сільської місцевості дільничний лікар (лікар ЗПСМ) визначає контингенти хворих, які потребують диспансерного спостереження, з урахуванням забезпечення сільських закладів охорони здоров’я кадровими та матеріально-технічними ресурсами. Організація динамічного спостереження та проведення лікувально-оздоровчих заходів здійснюється у відповідності до Порядку.

Керівники закладів охорони здоров’я забезпечують контроль за виконанням індивідуальних планів оздоровлення хворих, розробляють план лікувально-оздоровчих заходів по закладу.

З метою раціонального розподілу та використання ресурсів (кадрових, фінансових, матеріально-технічних) на основі визначення контингентів та обсягу обстежень проводяться розрахунки потреби в оглядах та дослідженнях, за результатами диспансерних оглядів – потреби в оздоровчих заходах (амбулаторно-поліклінічному, стаціонарному, санаторно-курортному лікуванні, працевлаштуванні, дієтичному харчуванні, організації занять фізкультурою та спортом).

Керівники закладів охорони здоров’я проводять спільну роботу із керівниками підприємств (установ, організацій) щодо формування здорового способу життя.

 

6. ВЗАЄМОЗВЯЗОК ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ У РОБОТІ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ

 

Для усунення дублювання, поліпшення якості, повноти обсягу обстежень керівник закладу (підрозділу закладу) ПМСД забезпечує отримання інформації від закладів охорони здоров’я, які беруть участь у проведенні диспансеризації населення на території обслуговування або прикріпленого населення.

Молодший спеціаліст з вищою медичною освітою (дільнична або за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина») регулярно перевіряє контингенти осіб, які направлені на додаткові обстеження, запрошує заклади охорони здоров’я або пацієнтів щодо їх проведення.

У разі якщо особа пройшла медичне обстеження або окремі огляди, лабораторно-діагностичні дослідження у цьому або іншому закладі охорони здоров’я, їх результати мають бути використані при диспансеризації, якщо їх давність не перевищує 6 місяців з моменту обстеження у минулому році або протягом календарного року. Тривалість додаткового обстеження при диспансеризації не повинна перевищувати 7 днів.

При кожному черговому огляді під час динамічного спостереження лікар перевіряє та уточнює раніше встановлений діагноз, вносить необхідні доповнення та зміни, визначає лікувальні заходи та частоту повторних оглядів з урахуванням змін у перебігу захворювання та соціально-побутових умов, а також визначає необхідність переводу в іншу групу диспансерного спостереження; за показами проводяться необхідні консультації та додаткові дослідження.

Наприкінці року дільничний лікар (лікар ЗПСМ) проводить аналіз результатів диспансеризації, якості диспансерного огляду та динамічного спостереження.

Жіночі консультації (центри), стоматологічні заклади та інші спеціалізовані заклади (центри, диспансери) беруть участь в обстеженні населення, здійснюють диспансерне спостереження за виявленими хворими відповідно до профілю, здійснюють необхідні лікувально-оздоровчі заходи, проводять санітарно-просвітницьку та виховну роботу серед населення, здійснюють послідовність з територіальними закладами охорони здоров’я шляхом направлення відповідної інформації.

Вищі медичні навчальні заклади усіх рівнів акредитації, заклади післядипломної освіти, наукові установи здійснюють організаційно-методичну допомогу на рівні області (республіки в Автономній Республіці Крим, місті – у містах Києві та Севастополі), а також проводять диспансерне спостереження хворих лікарями вузько-профільних спеціальностей. У разі потреби беруть участь у проведенні щорічних оглядів населення шляхом формування лікарських бригад з виїздом на місця.

Стаціонарні заклади охорони здоров’я проводять диспансеризацію госпіталізованих хворих під час перебування їх у стаціонарі у відповідності із визначеним обсягом, якщо вона не була проведена до госпіталізації у цьому календарному році.

Проведені пацієнту лабораторно-діагностичні, функціональні та інші обстеження під час перебування у стаціонарі заносяться до виписки з історії хвороби, передаються до закладу (підрозділу закладу) ПМСД та враховуються при диспансеризації населення.

 

7. ІНФОРМАЦІЙНА АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА МЕДИЧНИХ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ОГЛЯДІВ НАСЕЛЕННЯ

 

Автоматизовані системи для організації та проведення профілактичних медичних оглядів мають включати:

1. Систему планування та обліку диспансеризації населення адміністративної території.

Основні завдання: планування, облік, аналіз та складення статичної звітності щодо диспансеризації населення на відповідній адміністративній території.

Має бути тісно пов’язана із загальною інформаційною системою галузі охорони здоров’я, зокрема у частині ведення централізованих реєстрів осіб, які отримують спеціалізовану медичну допомогу.

2. Систему профілактичних медичних оглядів організованих категорій населення.

Основні завдання:

автоматизована обробка даних лабораторних, функціональних, антропометричних, анамнестичних та інших досліджень;

формування інформації про кожного пацієнта за результатами оглядів дільничними лікарями (лікарями ЗПСМ) та лікарями спеціалістами;

встановлення діагнозу захворювань;

планування, облік та контроль за проведенням диспансерних оглядів організованих колективів населення, визначення їх профпридатності;

складення графіків оздоровчих заходів та статистичної звітності.

3. Систему комплексних медичних оглядів населення.

Основні завдання:

організація долікарського обстеження населення з використанням стандартних лабораторно-інструментальних методів, заповнення анамнестичного запитальника;

обробка результатів огляду з виявленням осіб, які мають патологічні зміни у стані здоров’я, та направлення їх на додаткове обстеження до лікарів спеціалістів;

створення реєстру населення, яке підлягає диспансеризації.

 

8. КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

 

Основним критерієм ефективності диспансеризації є рівень здоров’я населення, який повинен вимірюватися методом експертної оцінки по зменшенню інтенсивності факторів ризику, зниженню рівня захворюваності, зміні груп диспансерного спостереження.

 

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги

В.о. директора Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення

 

 

М.К. Хобзей

В.В. Залеська

 



Создан 11 фев 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником