Поліклінічне об`єднання м. Кіровограда

Профілактична робота




Амбулаторно-поліклінічна допомога є найдоступнішим видом лікувально-профілактичної допомоги населенню. На сьогоднішній день на цьому етапі починають та закінчують своє лікування понад 80% хворих. Пріоритетним напрямком роботи є саме профілактична медична допомога.

Основні задачі медицини спрямовані на формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров'я окремої людини та її родини через реалізацію комплексу валеологічних, профілактичних, діагностичних і лікувально-реабілітаційних заходів з первинної медико-санітарної допомоги, а лікар – це фахівець, який опанував науковими знаннями і реалізує цей комплекс заходів.

Розділимо медицину на дві частини: превентивну (профілактичну), що вивчає проблеми формування, збереження і зміцнення здоров’я людини та її сім'ї та лікувально-реабілітаційна медицина, що спрямована на вивчення і розв’язання проблем ранньої діагностики захворювань, їх лікування, реабілітацію хворих і вторинну профілактику (профілактичне лікування). Перша частина в свою чергу поділяється на валеологію та первинну профілактику.

Валеологія (від латинського «валео» - бути здоровим, сильним, міцним) – це наука і практична діяльність, що мають на меті формування збереження і зміцнення здоров'я здорових людей. Більшість заходів, що сприяють формуванню і зміцненню здоров'я здорової людини та її сім'ї укладаються у поняття «здоровий спосіб життя».

Під здоровим способом життя розуміють комплекс умов і заходів, що забезпечують гармонійне формування, збереження та зміцнення здоров'я здорових людей, підвищення їх працездатності та продовження творчого довголіття.

Основними чинниками здорового способу життя (валеологічними факторами) є фізична активність, раціональне харчування, умови праці та відпочинку, побутові умови, психологічні установки та між особисті стосунки в сім'ї та побуту, екологія й особиста гігієна, що сприяють правильному формуванню здоров'я, його збереженню й зміцненню, підтриманню та розвиткові резервних можливостей здорової людини, повного виконання соціальних функцій людини, зміцнюють адаптивні можливості організму людини у непостійних умовах довкілля. Негативне значення щодо здорового способу життя мають шкідливі звички людини.

Вважається, що вплив різних чинників на стан здоров'я людини розподіляється так: спадковість – 20%, навколишнє середовище (екологія) – 20%, рівень медичної допомоги – до 10%, спосіб життя людини – 50%. Це засвідчує, що кожна людина може активно впливати на свій стан здоров'я. Однак для цього у кожної людини повинні бути першочергово достатні знання щодо впливу різних чинників здорового способу життя на стан її здоров'я. А ці знання кожний член родини може отримати від дільничних медичних працівників, які можуть також сприяти перетворенню знань людини про здоровий спосіб життя у її переконання щодо необхідності дотримуватись цих принципів у житті.

Медико-0санітарні переконання кожної людини формуються на тля певної психології здоров'я, на тлі «моди на здоров'я». Лише людина, яка має переконання щодо здорового способу життя як важливого чинника теперішнього і майбутнього свого здоров'я і здоров'я своїх дітей зможе реалізувати його принципи.

Оскільки кожна людина має індивідуальні особливості, які залежать від спадковості, віку. Статі, сімейних стосунків, психології тощо, то й чинники здорового способу життя будуть відрізнятися за кількісними та якісними параметрами, мати свої особливості. І лише лікар та медична сестра,, які мають можливість тривало спостерігати за всіма членами підопічної родини, можуть визначити за допомогою сучасних валеологічних діагностичних технологій рівень здоров’я кожного з них, прогнозуючи динаміку здоров’я і зміцнювати його при активній участі конкретної людини та її сім'ї.

Зміцнюючи стан здоров’я здорових та прогнозуючи його, лікар разом з медичною сестрою розширюють можливості щодо первинної профілактики захворювань. Первинна профілактика проводиться в тих випадках, коли виникають певні загрози (чинники ризику) щодо виникнення у здорових людей окремих інфекційних чи неінфекційних захворювань.

За концентрацією «чинників ризику» з метою первинної профілактики основним методом використовують скринінг (просіювання), який зазвичай, проводять медичні працівники первинної медико-санітарної допомоги.

При наявності загрози інфекційного захворювання проводиться комплекс профілактичних заходів, спрямованих на вилучення дій певного збудника інфекції (ізоляція хворих, карантин, дезинфекція тощо). Крім того, реалізуються  заходи, спрямовані на підвищення захисних сил організму людини (активна та пасивна імунізація тощо).

Виявлення у конкретних людей чи в їх сім’ях екзогенних (зовнішніх) чи ендогенних (внутрішніх) чинників ризику найпоширеніших неінфекційних захворювань проводиться саме лікарями ПМСД і медичними сестрами амбулаторно-поліклінічних закладів з метою їх первинної профілактики.

Чинники ризику виникнення неінфекційних захворювань поділяються також на керовані, на які можна впливати не медикаментозними засобами і лікарськими середниками (стан довкілля, шкідливі звички, ферментопатії, імунопатії, ожиріння, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, дисменорея тощо), і некеровані (клімат, стихійні лиха, спадковість, конституція, стать, вік людини тощо).

 Лікар ПМСД, знаючи родину та генеалогічне дерево конкретного члена родини, иоже з урахуванням некерованих чинників ризику виникнення певного захворювання, зменшити вплив зовнішніх керованих факторів, що можуть підвищувати ризик виникнення захворювань.

Тому організація профілактичних та валеологічних заходів є одним із важливих завдань закладу ПСМД, а також кожного медичного працівника.

Крім того необхідно звернути увагу на неорганізоване населення, т. я. в організованих колективах (школах, дошкільних, дитячих закладах, професійно-технічних училищах, на підприємствах, огляди юнаків допризовного та призовного віку) профілактичні заходи реалізуються відділеннями профілактики та лікарями поліклінічної ланки більш успішно.

Якщо говорити більш конкретно, то основними задачами профілактики є:

  1. Раннє виявлення хворих та осіб з підвищеним ризиком захворювання;
  2. Організація і кваліфікаційне проведення попередніх, періодичних профілактичних медичних оглядів;
  3. Організація та проведення профілактичних щеплень населенню;
  4. Профілактика санітарно-гігієнічних знань серед населення і боротьба зі шкідливими звичками, а також з малорухливим способом життя, надмірним харчуванням. 


Создан 01 окт 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником